Як відомо, в Україні Всеукраїнський день бібліотек святкують 30 вересня. Але шкільні бібліотеки в усьому світі мають свій особливий день – Міжнародний День Шкільних Бібліотек.

Цей день відзначається щорічно в четвертий понеділок жовтня і присвячений важливій ролі шкільних бібліотек як освітніх та культурних центрів. Міжнародний день шкільних бібліотек у 2025 році припадає на понеділок, 27 жовтня.

Міжнародний день шкільних бібліотек в історії:

1971

Створено Міжнародну асоціацію шкільних бібліотек. Її роль полягає в забезпеченні міжнародного форуму для всіх зацікавлених у ефективному розвитку шкільних бібліотечних програм як інструмента навчального процесу.

1989

Прийнята Конвенція ООН про права дитини, де в статті 28 передбачено право дитини на освіту, в тому числі право на доступ до інформації та матеріалів.

1999

ЮНЕСКО заснувала Міжнародний день шкільних бібліотек.

2005

Міжнародна асоціація шкільних бібліотек визнала свято на офіційному рівні.

2008

Вперше відбувся Міжнародний місячник шкільних бібліотек, який відтоді проводиться кожного року в жовтні.

Головною метою шкільної бібліотеки є виховання в учнів смаку до самого процесу читання традиційної книги.

З Днем шкільних бібліотек усіх нас!

Українці споживають удвічі більше солі, ніж рекомендує ВООЗ. І 75% цієї солі потрапляє в наш раціон з магазинних продуктів. Виробник може «маскувати» сіль у твоїх улюблених — і навіть не солоних на смак — продуктах, ховаючи її за харчовими добавками. Тому важливо знати кілька простих правил.

Зазвичай кількість солі в продукті вказують у полі «Поживна цінність» на упаковці. Однак не всі виробники це роблять, тож декілька підказок, як читати будь-яку упаковку.

1. Сіль vs натрій
   На упаковці може бути написано «сіль» або «натрій (sodium)». Якщо бачиш «натрій», множ число на 2,5 — й отримаєш реальну кількість солі у продукті. Наприклад, 0,8 г натрію = 2 г солі.
2. Орієнтир — на 100 г продукту
   Забудь про розрахунки «на порцію». Виробники часто занижують дані, рахуючи порцію в 20–30 г. Насправді об’єктивний показник — саме кількість солі на 100 г продукту.
   Норми прості:
   до 0,3 г / 100 г — чудовий вибір
   до 1 г / 100 г — прийнятний
   більше 1 г / 100 г — вже забагато, краще знайти альтернативу або стежити за кількістю спожитого
3. Уважно дивися склад
   Сода, глутамат натрію (E621), бікарбонат натрію, нітрат натрію, розпушувач — це теж джерела натрію.

Вивчай інформацію на упаковках. Купуй, де солі менше! Ще більше порад і корисної інформації про сіль у харчуванні тут: https://lnk.ua/Y4Q9vrX49
Солоного удвічі менше — серцю і судинам легше!

#ЇжМеншеСолі!

За матеріалами ЦГЗ МОЗ України

Джерело https://kh.cdc.gov.ua/news/yak-chytaty-upakovku-na-produktah-de-hovayetsya-sil/

Вибір майбутньої професії та закладу вищої освіти — важливий крок у житті кожного випускника. Щоб допомогти учням зробити усвідомлений вибір, у школі проводиться профорієнтаційна робота та надається актуальна інформація про умови вступу до вищих навчальних закладів України.

Учні мають можливість ознайомитися з освітніми програмами, дізнатися про спеціальності, правила прийому, терміни подання документів та переваги навчання у різних університетах.

Мета такої роботи — допомогти старшокласникам визначитися з напрямом подальшого навчання, розкрити власні здібності й побудувати успішне майбутнє.

Ознайомитися з деякими навчальними закладами можна ТУТ

Пам’ятаймо: правильний вибір сьогодні — це впевнений крок до професійного успіху завтра!

Здоров’я – це найбільша цінність, яку потрібно берегти з дитинства. Важливо пам’ятати, що вживання психоактивних речовин (алкоголю, тютюну, енергетиків, наркотичних або нікотиновмісних засобів) негативно впливає на фізичний і психічний розвиток підлітків.

Школа спільно з батьками та громадою має на меті формувати у дітей усвідомлене ставлення до власного здоров’я, вчити робити відповідальний вибір і протистояти шкідливим звичкам.

Більше про психоактивні речовини та їх профілактику можна прочитати ТУТ

Пам’ятаймо: найкращий спосіб уберегти себе — це сказати «Ні!» психоактивним речовинам і обрати здоровий спосіб життя!

«Сильна мова – успішна держава» – це назва Державної стратегії популяризації української мови до 2030 року, затвердженої Кабінетом Міністрів України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/596-2019-%D1%80#Textи . Стратегія має на меті зміцнення єдності українського суспільства, підвищення престижу державної мови та формування комфортного україномовного середовища для всіх громадян.

Питання популяризації української мови вже кілька століть лишається актуальним, що зумовлено минулим України й українців. Так історично склалося, що й сьогодні це питання не втрачає своєї актуальності.

В умовах повномасштабного вторгнення питання рідної мови набуло особливого значення. Для більшості українців прийшло усвідомлення, що мова – не тільки засіб комунікації, а головна ознака ідентичності, громадянської позиції і національної приналежності. Окрема подяка мовним волонтерам, які підтримали ідею та організували понад 500 безоплатних мовних курсів, чим допомогли тисячам наших громадян перейти на українську.

Нині серед першочергових завдань – створення розгалуженої мережі курсів з вивчення української для всіх охочих, як і для громадян України, так і для іноземців. 

Мультимедійна презентація видань “Сильна мова-успішна держава” https://drohobych-rada.gov.ua/biblioteka-multimediyna-prezentats/

Психічне здоров’я — це основа благополуччя людини, стійкості, здатності відчувати, діяти, підтримувати інших. В умовах війни та спричинених нею постійного емоційного напруження й невизначеності кожен із нас стикається з надмірним навантаженням на психічне здоровʼя, відчуває стрес і втому. Саме тому важливо не ігнорувати власні почуття, а навчитися піклуватися про своє психічне здоров’я.
Піклуйтеся про близьких вам людей, підтримуйте один одного: словами, діями, розумінням, увагою, обіймами, чи теплим дотиком. Минулий тиждень у нашому ліцеї був багатим на події. Учні у рамках тижня ментального здоров’я ознайомилися із добіркою цікавинок про здорове харчування, котру підготувала Запара І. В. Старшокласники дізналися хто такі донори й долучилися до Європейського дня боротьби з торгівлею людьми, учні початкової школи говорили про емоції, настрій, гортаючи сторінки терапевтичної казки “Чарівна усмішка”, на годинах спілкування з класними керівниками. Ігри, бесіди, тренінгові заняття з метою емоційного розвантаження школярів, зняття психологічної напруги, зниження рівня тривожності провела психолог, Потикун А. О.

Триває І етап предметних учнівських олімпіад, наближаються осінні канікули.

Головний принцип процесу Буккросинг:

«Візьми, якщо хочеш, віддай, якщо можеш!»

Буккросинг — хобі та громадський рух, що діє за принципом соціальних мереж: людина, прочитавши книгу, залишає її у громадському місці (парк, кафе, поїзд, станція метро) для того, щоб інша випадкова людина могла цю книгу знайти та прочитати та у свою чергу могла повторити процес.  В Україні він практикується в багатьох містах, таких як Київ, Львів, Харків, Одеса та інших, де для цього створюють спеціальні “безпечні полиці” чи зони буккросингу в книгарнях, кафе та бібліотеках. 

В українському перекладі, рух буде мати назву книгообіг.

А ще, можна сказати, обмін книгами, книгообмін, книгомандри, книгобіг, книговерт,  книгомарафон, книгомандрування …

А який би ви запропонувати варіант перекладу?

Книга в обмін на книгу: шафа буккросингу в Центральному парку міста Харків.

Сьогодні ми спостерігаємо великий попит на українську книгу.

Серед популярних книг українських авторів класичної літератури варто згадати “Енеїду” Івана Котляревського, “Кобзар” Тараса Шевченка, “Лісову пісню” Лесі Українки, “Кайдашеву сім’ю” Івана Нечуя-Левицького та “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного. У сучасній українській літературі популярними є твори Сергія Жадана (“Інтернат”, Макса Кідрука (“Зазирни у мої сни”, “Де немає Бога”, Оксани Забужко (“Музей покинутих секретів”, Софії Андрухович (“Фелікс Австрія”, Тамари Горіха-Зерня (“Доця” та Юрія Винничука (“Танґо смерті”. 

 В рамках місячника шкільних бібліотек пропонуємо вам долучитися до вільного обміну книгами!

«Прочитав — віддай іншому» – за таким принципом мандрують книги.

Дозвольте книжці подорожувати.

У різному віці ми використовуємо різні види медіа: книги, журнали, музику, телебачення, радіо, інтернет, смартфони, ігри, комікси. У сучасному світі люди іноді усвідомлюють, що піддаються впливу, тому дуже важливо вміти взаємодіяти з медіа. Питання медіаграмотності в Україні набуває все більшої актуальності.
Бути медіаграмотним означає бути спроможним знайти те, що ми шукаємо, вибрати те, що нам потрібно, визначити, наскільки надійною є ця інформація, вміючи розпізнавати різні видів фейків та пропаганди. Медіаграмотність – наш фільтр споживання інформації. З метою поширення медіаграмотності й зміцнення кіберстійкості в умовах гібридної агресії рф проти України у нашому ліцеї протягом жовтня 2025 у рамках Місяця кібербезпеки, присвячених кіберзахисту, із залученням профільних фахівців були проведені різноманітні заходи: тренінг для 5- 8 класів “Фейк чи факт? Стаємо медіа-детективами”(тренер – Байдик С. М.) , інформаційні хвилинки «Мій друг – інтернет». Години спілкування відповідної тематики.

Також до Всесвітнього дня психічного здоров’я (10 жовтня) психолог ліцею Потикун А. О. підготувала інформаційне відеоповідомлення із практиками для покращення ментального стану для учнів, батьків та педагогів і пам’ятку для збереження психічного здоров’я на щодень.

Будьте психічно здоровими та медіаграмотними!