Ми – сини й дочки твої, Україно!

День Збройних сил України – це саме те свято, коли в серцях у кожного патріота поєднуються гордість за наших героїв і смуток за тих, хто боронив Україну до останнього. Це свято не лише військових, а й усіх свідомих громадян, які вболівають за долю нашої землі і нашого народу.

«Ми – сини й дочки твої, Україно!» – під таким гаслом протягом тижня  в нашому ліцеї було проведено ряд заходів, приурочених Дню Збройних сил України. Вчителем фізичної культури Новіковою Н.М. були організовані військово-спортивні змагання між учнями 8 та 9 класів, під час яких вони продемонстрували свої морально-вольові  якості: силу волі,  наполегливість, рішучість,  упевненість, взаємопідтримку. Перемогу в запеклій боротьбі поділили між собою  команди 9-А та 9-Б класів.

Вчителем предмету «Захист України» Новіковим В.І. для учнів 10-11 класів були проведені  випробування зі стрільби з пневморушниці, збірка та розбірка АК, де кращими стали учень 11 класу Бобрик Богдан та учень 10 класу Радченко Владислав.

Долучилися до святкування  і учні початкових класів. Для них вчителями фізичної культури та класними керівниками  Шарко В.В., Запара І.В., Коваленко А.М., Діловою І.О., Бобрик М.І., Лапіною Л.П., Білай Н.І., Пономарьовою Л.Д. було організовано та проведено змагання  «Веселі старти» та конкурсно-розважальну гру «Нумо, хлопці!»

1 грудня — Всесвітній день боротьби зі СНІДом

Щорічно 1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом, що вперше був проведений у 1988 році з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я. Головною метою заходу є нагадування про необхідність припинення глобального поширення епідемії ВІЛ/СНІДу.

Цього дня по всьому світу проходять різноманітні соціальні акції, спрямовані на інформування про небезпеку хвороби, шляхи її поширення, симптоми, особливості лікування. Це день, коли світова громадськість висловлюється на підтримку майже 60 мільйонів людей в усьому світі, що живуть з ВІЛ/СНІД.

В рамках проведення Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом  та з метою профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі, зокрема ВІЛ/СНІДу, та виховання толерантного ставлення до хворих на ВІЛ/СНІД, в нашому ліцеї було проведено виховні заходи для учнів 4 – 8 класів: онлайн-лінійка, години  спілкування та бесіди  «Ми дружно скажем: «СНІДу – НІ!». Для учнів 9 – 11 класів заступник директора з виховної роботи Новікова Н. М. та медична сестра ліцею Пугач Л. І. підготували і провели  урок-диспут «Ми проти СНІДу». Захід пройшов під гаслом «Хто попереджений – той захищений». Були висвітлені питання історії виникнення захворювання, шляхи зараження, перші симптоми хвороби,  були розглянуті питання пандемії СНІДу в Україні та особливості її поширення.

Старшокласники активно долучилися до обговорення проблеми поширення СНІДу, висловили свої думки та ставлення до неї, відповіли на запитання анкети щодо виявлення знань про шляхи передачі ВІЛ-інфекції. Учні дійшли до висновку, що необхідно толерантно, з розумінням ставитись до ВІЛ-інфікованих, пам’ятаючи, що кожний із них є повноцінним членом суспільства.

Такі заходи допомагають учням усвідомити всю небезпеку, яку несе СНІД, уберегти себе від  цього страшного захворювання, зробити правильний вибір у житті.

ГОЛОДОМОР 1932–1933. ГЕНОЦИД УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

golodomorГолодомор 1932–1933 років — акт геноциду українського народу, здійснений Російською імперією, яка на той час називалася СРСР, шляхом організації штучного масового голоду, що призвів до багатомільйонних людських втрат.
Пік голодомору прийшовся на весну 1933 року. В Україні тоді від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000 – щогодини, майже 25 тисяч – щодня…
За даними науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат в Україні від Голодомору становить 3 мільйони 941 тисяча осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб. Але це не остаточна кількість, дослідження ще продовжуються.
До вбивства людей голодом у мільйонних масштабах безпосередньо призвела спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у українських селян представниками тоталітарної радянської влади.
Це був свідомий і цілеспрямований терор голодом, розрахований на придушення опору українців проти комуністичної влади і фізичного знищення українських селян. При цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час Голодомору, забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі України, відмовлялася приймати допомогу для голодуючих з-за кордону.
А за «Законом про п’ять колосків» голодуючих людей карали розстрілом навіть за спробу зірвати декілька колосків пшениці з колгоспного поля. Фактично людям було заборонено володіння їжею.
За антиукраїнською спрямованістю та масштабністю застосування, голод 1932–1933 років виявився найжахливішою зброєю масового знищення та соціального поневолення селянства, яку використав тоталітарний режим в Україні.
Без належної оцінки Голодомору 1932-1933 років в Україні – цієї найбільш цинічної форми політичного терору в історичному, соціологічному, правовому і політичному аспектах, неможливо сьогодні уявити історію Європи ХХ ст., збагнути саму суть тоталітаризму. Слід з повною підставою говорити про глобальну соціо-гуманітарну катастрофу в історії людства, а не лише українства.
Весь світ має визнити Голодомор геноцидом українців, а Російська імперія, яка зараз називає себе Російською Федерацією, має понести за це відповідальність.

Схилімо голови в скорботі…

У нашому ліцеї до Дня пам’яті жертв Голодомору було проведено просвітницько-виховні заходи: онлайн-лінійка «Схилімо голови в скорботі» який підготувала  вчитель історії Матвієвська Л.М., класними керівниками було проведено години спілкування  з переглядом мультиплікаційного фільму «Голодний дух»,  в фойє ліцею  з  інформаційних листівок учні  мали змогу ознайомитися з  жахіттями 1932 – 1933 р.

Едмунд Берк, англійський політичний діяч і публіцист епохи Просвітництва, стверджував: «Єдине, що потрібно для тріумфу зла – це те, щоб добрі люди нічого не робили». Тому надзвичайно важливо завжди мати активну громадянську позицію і соціальну відповідальність. Ми не маємо права забути! 28 листопада о 16 годині запалімо Свічку пам’яті у своєму вікні і вшануємо пам’ять жертв Голодомору 1932 – 1933 років… Наш народ сильний і незламний завдяки нашій історичній пам’яті.

16 листопада – Міжнародний день толерантності

З історії свята. На межі ХVІІІ-ХІХ століть у Франції жив такий собі Шарль Моріс де Талейран-Перігор. Він відрізнявся тим, що при різних урядах залишався незмінним міністром закордонних справ. Це була людина талановита в багатьох областях, але найбільше — в умінні враховувати настрої оточуючих, шанобливо до них ставитися і при цьому зберігати власні принципи, прагнути до того, щоб керувати ситуацією, а не сліпо підкоряться обставинам. З ім’ям цієї людини і пов’язане поняття «толерантність».

Що ж таке толерантність? Термін «ТОЛЕРАНТНІСТЬ» пояснюється як терпимість, прагнення і здатність до встановлення і підтримки спілкування з людиною.

В різних культурах поняття ТОЛЕРАНТНІСТЬ тлумачиться по-різному, воно залежить від історичного досвіду народів:

в англійській мові толерантність — це готовність і здатність без протесту сприймати особистість або річ;

у французькій — повага до свободи іншого, його думок, поведінки, політичних і релігійних поглядів; Продовження

9 листопада – День української писемності та мови

23 роки поспіль українці в усьому світі відзначають це свято, засноване Президентом України в листопаді 1997 року.

Цього ж дня православна церква вшановує пам’ять святого преподобного Нестора-літописця. Дослідники вважають, що саме з Нестора-літописця починається писемна українська мова.

Відомий український письменник Олесь Гончар, говорячи про значення мови, відзначав: «Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу».

Геніальна Ліна Костенко говорила: «Нації вмирають не від інфаркту – спочатку їм відбирає мову…»

Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат тисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.

9 листопада учні та вчителі нашого ліцею охоче взяли участь у традиційній щорічній загальнонаціональній флешмоб-акції єднання навколо рідної мови – написанні XX Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. Започаткований у 2000 році, цей захід щорічно єднає не лише українців, але й людей різних національностей, які люблять і шанують українську мову.

Активно долучилися учні нашого ліцею і до участі у ХХ Міжнародному мовно-літературному конкурсі імені Тараса Шевченка. У ІІ етапі конкурсу, який був проведений 10 листопада, взяли участь учні 5 – 11 класів (вчителі Шевченко А. В., Шпичко С. В. та Дьоміна Н. В.)

В рамках тижня, присвяченого Дню української писемності та мови, класними керівниками та вчителями української мови ліцею були проведені різноманітні заходи, які дали змогу учням доторкнутися до джерел духовної культури рідного народу, поглибити знання про витоки писемності та розвиток української мови, її правопис; усвідомити необхідність пропагування української мови в суспільстві, підвищення власної мовної культури як обов’язку кожного українця.

Фестиваль ораторського мистецтва

На виконання Обласної програми розвитку освіти «Новий освітній простір Харківщини» на 2019 – 2023 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 06 грудня 2019 року № 817-VІI (XVІІІ сесія VІІ скликання), із метою виявлення та підтримки лінгвістично обдарованих дітей, сприяння розкриттю їхнього таланту, формування громадянської, соціальної та загальнокультурної компетентностей, виховання почуття національної гідності й патріотизму, і  з нагоди Дня української писемності та мови у жовтні 2020 року проведено з використанням онлайн-сервісів Обласний фестиваль ораторського мистецтва, присвячений 175- річчю від дня народження І. К. Карпенка-Карого, за темою «Де ж і голосам буть, як не в народі, що виростає на волі, серед степу широкого! (І. К. Карпенко-Карий)» серед учнів 10–11 класів закладів загальної середньої освіти Харківської області.

49 учнів 10 – 11 класів закладів загальної середньої освіти районів, міст, ОТГ області й 8 учнів закладів освіти інтернатного типу боролися за право назватися кращими ораторами 2020 року. Всі учасники розмістили свої виступи на сервісі YouTube.

Старосалтівську громаду на фестивалі представляла учениця нашого ліцею, яку підготувала вчитель української мови та літератури Шпичко С. В., одинадцятикласниця Антонова Єва, що стала переможницею аналогічного конкурсу на рівні Старосалтівської ОТГ.

За результатами, оприлюдненими на сайті КВНЗ ХАНО, Антонова Єва отримала 166 балів й посіла почесне ІІІ місце. Під час виступу Єва показала високий рівень мовної культури, наявність творчої індивідуальності, розкрила свої комунікативні здібності та  вміння користуватися живою мовою.

Вітаємо Єву та Світлану Василівну з перемогою! Зичимо здоров’я, творчої наснаги і нових звершень!

Міжнародний день шкільних бібліотек

Книга – казкова лампа, що дарує   людині світло на далеких і темних дорогах життя.

Готфрід Лейбніц, німецький філософ

26 жовтня відзначається Міжнародний день шкільних бібліотек (International School Library Month).

Засновником цієї календарної події виступила Всесвітня організація ЮНЕСКО, за ініціативою Міжнародної асоціації шкільних бібліотек (International Association of School Librarianship, IASL) і вперше свято було проведено в 1999-му році. Тоді ж було розроблено спеціальний логотип  цього міжнародного дня.

 Дата святкування Міжнародного дня шкільних бібліотек в багатьох країнах, зокрема і в Україні – щорічно в четвертий понеділок жовтня. В 2020 році Міжнародний день шкільних бібліотек припадає на 26 жовтня.

  У 2005 році Міжнародний день шкільних бібліотек отримав офіційний статус, який був підтверджений головою Міжнародної асоціації шкільних бібліотек (IASL).

У січні  2008 року ця подія вийшла на новий рівень: координатор проекту Рік Малхолланд оголосив, що Міжнародний день шкільних бібліотек перетворюється в місячник – теж міжнародний. 

А в 2014 році Міністерство освіти і науки України підтримало міжнародну ініціативу і прийняло рішення щорічно з 01 по 31 жовтня в рамках Міжнародного місячника шкільних бібліотек проводити Всеукраїнський місячних шкільних бібліотек.

Бібліотека завжди була і є збирачем, хранителем і дослідником творів друку — вічних пам’яток писемності, а її працівники — вірними зберігачами і популяризаторами духовної спадщини поколінь. Тож вітаємо зі святом наших шкільних бібліотекарів Заіченко Олену Григорівну та Лисаченко Людмилу Вікторівну. Бажаємо натхнення і плідних звершень, міцного здоров’я і достатку, віри, надії, любові і мудрості у виконанні благородної місії на користь рідної України! А всім, хто любить і шанує книгу, – доброго здоров’я, цікавих відкриттів на сторінках книг та успіхів у досягненні поставленої мети!

Гаряча лінія

1 клас

PISA

Останні новини

Опитування

Чи вакцинувалися Ви від COVID-19?

Переглянути результати

Loading ... Loading ...
Вересень 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930