19 добрих справ до Дня Святого Миколая (частина 3)

14 грудня – День вшанування

учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Чорнобильська катастрофа – найбільша за всю історію ядерної енергетики.  Незаживаючою раною болю і втрат став Чорнобиль у житті українців. Масштаби лиха та важкість наслідків аварії на ЧАЕС стали найтяжчими в історії нашої планети. 

Героїзм ліквідаторів врятував мільйони життів, врятував світ.  Ціною свого життя і здоров’я, під великими дозами опромінення вони  зупинили невидимого і дуже підступного ворога.  Ми в неоплатному боргу перед героями-чорнобильцями, які захистили теперішні й прийдешні покоління від радіаційного лиха. Схиляємо голови в пошані перед кожним, чиє життя та здоров’я забрав зовсім не «мирний» атом. Ми не маємо права забувати про самопожертву героїв, які пройшли через усі кола ядерного пекла задля збереження життя і здоров’я прийдешніх поколінь.

Відповідно до  Указу Президента від 10 листопада 2006 року, 14 грудня, в Україні відзначають День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Ця дата була обрана не випадково, адже саме цього дня, 34 роки тому, відбулася здача в експлуатацію об’єкту «Укриття» – саркофагу, котрий забезпечив зберігання радіоактивних відходів на аварійному четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Зруйнований реактор перестав бути джерелом радіоактивного забруднення навколишнього середовища.  Це була перша серйозна та важлива перемога над зловісним атомом, який вирвався з-під контролю людини після квітневого вибуху.

У знак вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у Старосалтівському ліцеї було проведено лінійку пам’яті «Чорнобиль – чорний біль». Учні та вчителі ліцею вшанували пам’ять загиблих героїв-чорнобильців Хвилиною мовчання.

Ми щиро вдячні ліквідаторам аварії на ЧАЕС за мужність і відвагу.  Бажаємо усім мирного неба, доброго здоров’я, оптимізму, сімейного затишку, добробуту та благополуччя!

      У  Старосалтівському  ліцеї пройшов  перший тиждень  фоточеленжу «19 добрих справ», присвячений  Дню Святого Миколая. Учні 1-5 класів разом з класними керівниками активно долучилися до цієї колективної справи. Цікаві завдання челенжу об’єднали і згуртували дітей.

    Перший день проходив під гаслом «Святий Миколай, всіх дітей об’єднай!». Учні разом виготовляли чудові віночки, в які «вплели» свої найкращі якості.
      Другого дня діти працювали над створенням герба свого класу, відобразили на ньому те, чим особливий кожен клас.
  Гасло третього дня «Святий Миколай, нас теплом зігрівай!» сприяло створенню затишної атмосфери у колективі. Діти із задоволенням влаштували чаювання з учителем.
   Четвертий день челенжу «Завжди про турботу». Цього  дня наші учні грали  в різні ігри з учнями молодших класів. Наш  челенж продовжується.

Закінчився тиждень цікавим  фотоквестом для учнів 5 – 7 класів,  який підготувала заступник директора з ВР Новікова Н.М. під час якого діти разом з класними керівниками із задоволенням виконували завдання та робили фотоколажі.

Всі учасники  проведених заходів  зрозуміли основне: ми, нинішнє покоління, повинні віддати шану героям, завдяки яким майорить сьогодні синьо-жовтий прапор свободи в нашій державі. Українські юнаки повинні усвідомити, що, проходячи службу в армії, вони стають захисниками своїх матерів, сестер, коханих дівчат, рідного села чи міста, де проходило їх дитинство та юність.

Вітаємо зі святом!

Щорічно 1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом, що вперше був проведений у 1988 році з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я. Головною метою заходу є нагадування про необхідність припинення глобального поширення епідемії ВІЛ/СНІДу.

Цього дня по всьому світу проходять різноманітні соціальні акції, спрямовані на інформування про небезпеку хвороби, шляхи її поширення, симптоми, особливості лікування. Це день, коли світова громадськість висловлюється на підтримку майже 60 мільйонів людей в усьому світі, що живуть з ВІЛ/СНІД.

В рамках проведення Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом  та з метою профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі, зокрема ВІЛ/СНІДу, та виховання толерантного ставлення до хворих на ВІЛ/СНІД, в нашому ліцеї було проведено виховні заходи для учнів 4 – 8 класів: онлайн-лінійка, години  спілкування та бесіди  «Ми дружно скажем: «СНІДу – НІ!». Для учнів 9 – 11 класів заступник директора з виховної роботи Новікова Н. М. та медична сестра ліцею Пугач Л. І. підготували і провели  урок-диспут «Ми проти СНІДу». Захід пройшов під гаслом «Хто попереджений – той захищений». Були висвітлені питання історії виникнення захворювання, шляхи зараження, перші симптоми хвороби,  були розглянуті питання пандемії СНІДу в Україні та особливості її поширення.

Старшокласники активно долучилися до обговорення проблеми поширення СНІДу, висловили свої думки та ставлення до неї, відповіли на запитання анкети щодо виявлення знань про шляхи передачі ВІЛ-інфекції. Учні дійшли до висновку, що необхідно толерантно, з розумінням ставитись до ВІЛ-інфікованих, пам’ятаючи, що кожний із них є повноцінним членом суспільства.

Такі заходи допомагають учням усвідомити всю небезпеку, яку несе СНІД, уберегти себе від  цього страшного захворювання, зробити правильний вибір у житті.

З історії свята. На межі ХVІІІ-ХІХ століть у Франції жив такий собі Шарль Моріс де Талейран-Перігор. Він відрізнявся тим, що при різних урядах залишався незмінним міністром закордонних справ. Це була людина талановита в багатьох областях, але найбільше — в умінні враховувати настрої оточуючих, шанобливо до них ставитися і при цьому зберігати власні принципи, прагнути до того, щоб керувати ситуацією, а не сліпо підкоряться обставинам. З ім’ям цієї людини і пов’язане поняття «толерантність».

Що ж таке толерантність? Термін «ТОЛЕРАНТНІСТЬ» пояснюється як терпимість, прагнення і здатність до встановлення і підтримки спілкування з людиною.

В різних культурах поняття ТОЛЕРАНТНІСТЬ тлумачиться по-різному, воно залежить від історичного досвіду народів:

в англійській мові толерантність — це готовність і здатність без протесту сприймати особистість або річ;

у французькій — повага до свободи іншого, його думок, поведінки, політичних і релігійних поглядів; Продовження →

23 роки поспіль українці в усьому світі відзначають це свято, засноване Президентом України в листопаді 1997 року.

Цього ж дня православна церква вшановує пам’ять святого преподобного Нестора-літописця. Дослідники вважають, що саме з Нестора-літописця починається писемна українська мова.

Відомий український письменник Олесь Гончар, говорячи про значення мови, відзначав: «Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу».

Геніальна Ліна Костенко говорила: «Нації вмирають не від інфаркту – спочатку їм відбирає мову…»

Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат тисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.

9 листопада учні та вчителі нашого ліцею охоче взяли участь у традиційній щорічній загальнонаціональній флешмоб-акції єднання навколо рідної мови – написанні XX Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. Започаткований у 2000 році, цей захід щорічно єднає не лише українців, але й людей різних національностей, які люблять і шанують українську мову.

Активно долучилися учні нашого ліцею і до участі у ХХ Міжнародному мовно-літературному конкурсі імені Тараса Шевченка. У ІІ етапі конкурсу, який був проведений 10 листопада, взяли участь учні 5 – 11 класів (вчителі Шевченко А. В., Шпичко С. В. та Дьоміна Н. В.)

В рамках тижня, присвяченого Дню української писемності та мови, класними керівниками та вчителями української мови ліцею були проведені різноманітні заходи, які дали змогу учням доторкнутися до джерел духовної культури рідного народу, поглибити знання про витоки писемності та розвиток української мови, її правопис; усвідомити необхідність пропагування української мови в суспільстві, підвищення власної мовної культури як обов’язку кожного українця.