Сьогодні шлях вступу до вищого навчального закладу пролягає через складання зовнішнього незалежного оцінювання, тому воно має таке велике значення для кожного випускника. Це порівняно нове явище для нашого суспільства. А щоб засвоїти щось нове, треба докласти зусиль. І результат буде залежати не тільки від того, скільки людина витратить енергії на його досягнення, але й від того, наскільки вона психологічно готова до цих випробовувань, та наскільки інші допомагають та підтримують її у досягненні поставленої мети.

З метою ознайомлення учнів з правилами підготовки до ЗНО практичним психологом школи Берченко С.І. було проведено годину психолога у 11 класі на тему “Як уникнути стресів під час підготовки до ЗНО”. Під час заняття було приділено увагу проблемі подолання тривоги і страху за допомогою релаксації і зміни емоційного стану, оволодіння способами розслаблення м’язів для створення оптимальних умов при відновленні біологічного потенціалу організму.

Впевнені, що такі заняття допоможуть випускникам бути впевненими в собі та отримати навищі бали на зовнішньому незалежному оцінюванні та державні підсумкові атестації!

Сьогодні в Україні відзначають Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.
Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.
Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні.
З нагоди свята Інститутом модернізації змісту освіти було підготовлено «диктант єдності» як тренування для учнів у перевірці володіння рідною мовою. Взяли участь у ньому і учні нашої школи.

Державна підсумкова атестація після четвертого класу цього року проходитиме лише з двох предметів, матиме виключно моніторинговий характер, а завдання ДПА для дітей укладатимуть самі вчителі. Про це йдеться у листі Міністерства освіти і науки України «Про організоване завершення 2017/2018 н.р. та особливості проведення ДПА у закладах загальної середньої освіти».

Так, при переході до 5-го класу діти писатимуть ДПА у формі контрольних робіт з української мови (передбачає оцінювання результатів навчання одразу з української мови та читання) і математики. Попередні роки четвертокласники писали ДПА з трьох предметів, адже знання з української мови і читання перевірялися в межах двох різних контрольних робіт.

У листі також наголошується, що школи самостійно визначають терміни проведення державної підсумкової атестації учнів 4-х і 9-х класів, «останніх дзвоників» та випускних вечорів.

У школах, де діти вивчають чи навчаються мовою національної меншини, за бажанням батьків та педагогічного колективу учні можуть додатково проходити ДПА з третього предмета: мови національної меншини. Як і раніше, рішення про проведення відповідного ДПА має бути підкріплене рішенням педагогічної ради закладу та письмовими зверненнями батьків.

МОН також підкреслює, що результати ДПА не враховуються під час виставлення річних оцінок з предметів, з яких учень проходив атестацію. Тобто оцінки за ДПА виставляються у табелі учня в окремій колонці і не впливають на оцінки за семестри чи рік.

Завдання з ДПА складають учителі школи на основі затверджених Міністерством орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань. Після цього завдання має затвердити керівник закладу.

6 лютого у рамках чергової атестації учителя початкових класів Запари Ірини Василівни пройшов відкритий урок з літературного читання у 3-А класі за темою: «Будь природі другом. Василь Чухліб «Равлик».

Основною метою уроку було вчити оцінювати вчинки дійових осіб, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати образне мислення третьокласників.

Учням запам’яталися різнобарвні завдання, які були направлені на вдосконалення навичок читання: розшифровування анаграм, розучування скоромовки. Цікавими були випереджувальні завдання: повідомлення науково-дослідницького інституту зоології, кандидата біологічних наук та професора медичних наук.

На завершення уроку кожен учень розфарбував равлика і прикріпив поруч з головним героєм оповідання Василя Чухліба.

На уроці школярі проявили активність у вивченні матеріалу, творчість та артистичні здібності. Теплота уроку передалась не тільки дітям, а й присутнім учителям.

Бажаємо Ірині Василівні успішного проходження атестації!