Білка звичайна – найбільш розповсюджений гризун нашої місцевості. Вона населяє тайгу і широколистяні ліси, місцями зустрічається у лісостепу. Дивовижно, що при своєму невеликому розмірі вона стрибає у довжину на 3-4 м, а у разі необхідності і на 10-15 м, при цьому хвіст слугує їй своєрідним рулем і парашутом.
Білка – тварина денна, вдень вона веде активний спосіб життя, а вночі відсипається у гнізді. Основу їх харчування складають жолуді і горіхи, а також насіння хвойних дерев: ялини, кедра, піхти. Влітку і восени важливим додатковим харчем є ягоди та гриби.
Характер у білки, як і у людей, досить індивідуальний. Їх відносини з людьми складаються по-різному. Одні швидко звикають і стають довірливими до будь-якої людини. Інші по-справжньому довіряють лише господарю, який за ними доглядає. Зустрічаються білки, які досить сильно звикають лише до однієї людини. У випадку зміни господаря тваринка стає дикою і кусючою, не дивлячись на безліч спроб їх приручити.