«Поезія — це завжди неповторність…»
Серед кращих винаходів людства поезія займає почесне місце. Скільки століть люди намагаються розумом пояснити чудо поезії! Чому вірші здатні чарувати, підбадьорювати, надихати на подальшу боротьбу? Або, навпаки, заспокоювати, зцілювати душу. Як вдається поетам так глибоко проникати в людські почуття? Так ніжно розповідати про кохання та гостро — про ненависть та ревнощі?
Дотепер немає відповіді на питання, в чому секрет поетичних чарів. Поезія залишається загадкою.
Поезія — це завжди політ фантазії, творчої думки, пошук тих засобів мови, що здатні торкнутися струн душі людини.
«Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється, ожива, як їх почує!», – говорив до нас Тарас Шевченко. І це беззаперечна істина. Бо справді, що ж таке поезія? На це питання конкретної відповіді нема. Кожен розуміє це поняття по-своєму. Поезія додає нам снаги у житті. Це щось прекрасне, без чого ми просто не вміємо жити, без чого не уявляємо життя. Поезія вчить нас цінувати дружбу, ніколи не здаватися, вчить відстоювати свої права, любити батьківщину, золоте сонце, зелену траву, барвисті квіти, спів соловейка, шепіт вітру, голубий безмежний простір неба… Вона промовляє до нас сильним голосом Шевченка і Франка, ніжними устами Ліни Костенко і Лесі Українки, жартує з нами словами Степана Олійника… Поезія вчить нас жити.
Спробували свої сили у написанні віршів і учні нашої школи. У збірку «Творчість наших учнів» увійшли поетичні строфи Твердохлібової С., Зубашенко А., Обуховського В., Філоненко Є., Бурякова А., Руденко Т., Мурзіної Д., Вайс М., Антонової Є., Читової Г., Скиби Ю., Маштакової І., Овчинникової Г., Хомякової М., Сіухіної Д., Головко К., Асєєвої І., Бондар М., Стебницької Є., Лисенка Б., Коростельової Є., Новікової Я., Лошак А., Потикун А., Конєвої В., Зайцева В., Долженко Є. Свої сили у написанні оповідань спробували: Донський Д., Квакін Д., Данець В., Ковальова Д., Шемигон А. У збірку, також, увійшли поезії наших випускників Сегеди Оксани та Керімової Ельміри